Авторський сайт Олександра Коротко

Два вірші-метафори

У поетичній творчості Олександра Коротко визначення "пейзажна лірика" в звичному розумінні, коли описовість панує, не застосовується. Його вірші - це завжди філософське осмислення, це асоціативність, це неймовірна метафорична густина. Дивно те, що така образна і смислова складність призводять до простоти, що діє магічно і змушує відгукуватися душі навіть досвідчених читачів. Прикладів у поета можна знайти масу.

Правда, існує думка, що "вийняті" з контексту цитати некоректні і непереконливі, але у Олександра Коротко все всупереч - кожна з наведених, "вирваних" з його поетичних творів, рядків має право на самостійне існування і дозволяє говорити про діапазон фарб, станів і поетичної новизни.

Всього кілька прикладів: "бледнолицый воздух", "бездетный воздух воображения", "восковое лицо воздуха", "воздух смешивал краски", "воздух напоён ликёром улыбок", "музейный воздух веков", "слоится воздух в приглушённом свете", "венецианского стекла разбился воздух"...

І нарешті фрагмент однієї з глав поеми "Бахчисарай":

Над межсезоньем цвет чернил,
и синие сильнее чёрных
лишь потому, что ветер горный
в ущелье тянет из всех жил
пропитанный восторгом воздух,
который вечность сторожил.

А для сьогоднішньої публікації на головній сторінці обрані два вірші: одне - "Воздух" - трирічної давності, а друге, що має форму мініатюри, написано три дні тому.

ще