Авторський сайт Олександра Коротко

* * *

Небом від сузір’я до сузір’я
Шлях Чумацький верне до землі,
де застигли гони недовір’я
в чорній клітці, в золотій імлі.

Вічного призову із журбою
хутори планет край далини.
Ніч-вдова схилилася вербою,
жде свого світанка із війни.

Стерлись грані відстаней останні,
колоситься час на полі днів і мрій.
Вже й розлук давно нема в чеканні…
Як забуть, що думалося їй?

Переклад Василя Довжика


* * *

Долговязый баловень созвездий,
Шлях Чумацкий стелется вдали,
Млечный Путь, как водится, в отъезде,
в черной клетке, в золотой пыли.

Вдоль окраин вечного призыва
хутора неведомых планет,
ночь-вдова склонилась, словно ива,
ждёт, когда с войны придёт рассвет.

Стёрлись грани беглых расстояний,
колосится время в поле дней,
нет давно разлук, нет расставаний.
Как забыть, что думалось о ней?