В останні два роки у китайських видавців та читачів виник і сформувався інтерес до творчості письменника Олександра Коротка. Цьому, безумовно, сприяла публікація його поетичної добірки у перекладі китайською мовою Іцзінь Ван у журналі «Світова література» (Пекін — Тайвань — Гонконг). Публікації передує біографічна довідка про автора та його фотопортрет. На жаль, не багато людей настільки володіють китайською, щоб оцінити якість перекладу та «влучання» у стиль авангардної, гіперметафоричної поезії Олександра Коротка. Однак довіримося професіоналізму перекладачки і хоча б оцінимо графіку віршів — рядки ієрогліфів чудові!
Пропонуємо п’ять віршів: мовою оригіналу та в перекладі китайською.
Знайомство з поетичною творчістю Олександра Коротка продовжилося перекладом однієї з його поем — «Париж», завершеним на початку нового 2022 року. Виконано значну роботу з перекладу об’ємного твору епічного жанру.
Публікуємо три розділи поеми з перекладом для тих, хто читає китайською:
1
▪▪▪
Рука начнёт писать.
Не так.
Уста начнут читать.
Не так.
Душа начнёт болеть.
Уста начнут шептать.
Рука начнёт писать.
Вот так.
2
▪▪▪
Безропотно
прошелестело лето,
до дыр зализаны
мечты.
Что остаётся
от поэта?
С напёрсток слов
и чистые листы.
3
▪▪▪
Твоих губ
постигаю безумие,
этот южный квартал,
где у времени
нету забот,
где уставшая жизнь
у подножья
Везувия
отправляется вновь
за любовью
в поход.
4
▪▪▪
Как из гнезда,
из времени я выпал,
отбросами
воспоминаний
стал питаться.
Кто были рядом,
тоже потерялись,
затем нашли тропинку
в никуда.
Когда нас нет,
жизнь кажется
безумно длинной.
У монотонности
свой метроном.
И мост прогнил,
что вёл из ночи в утро,
а вброд нам
темноту не перейти.
Мы невидимки,
по голосу
друг друга узнаём.
Нас не смущает
вечность пустоты.
5
▪▪▪
От долгих раздумий,
от тишины вокруг
становится неуютно и сыро,
и неожиданно, исподволь,
появляется вдруг
тень или то,
что осталось от тебя самого,
и поселяется в твоей
собственной квартире.
Город, словно «Титаник»,
ложится на дно,
и в это временное жилище
бесформенным взглядом
смотрит окно,
которое ещё вчера
избило закат до кровищи.
Улицы, как стадо баранов,
разбрелись кто куда,
слышу, маршируют
надменно аллеи,
и медленно, по-иезуитски,
из крана вода
точит рассудок, себя не жалея.
На землю падает
безжизненный солнечный луч,
затравленным зверем
ветер воет и воет.
Всё вверх дном.
И над головой тучи
неубранных постелей,
которые убирать не стоит.
1
▪▪▪
抬起手开始书写。
不是这样。
张开嘴开始阅读。
不是这样。
灵魂开始疼痛。
嘴唇开始私语。
抬起手开始书写。
像这样。
2
▪▪▪
夏季悄无声息地离开了,
梦想随之而去。
诗人还剩下什么?
只言片语
和白纸一堆。
3
▪▪▪
我早已熟悉
你唇间的温度,
这个南区——
没有时间的压迫,
这里,
疲惫的生活再次远足,
追寻爱情。
4
▪▪▪
仿佛来自巢穴
我在时间里迷失,
我开始以记忆的渣滓为食。
身旁是谁,
同样迷失,
然后我们找到了一条无处可去的路。
当我们不在的时候
生命似乎异常漫长。
单调有自己的节拍器。
黑夜到清晨的桥已腐烂,
我们无法涉足黑暗。
我们是隐形的,
我们通过声音认出彼此。
我们不会被永恒的空虚迷惑。
5
▪▪▪
周围一片寂静,深陷思考,
它变得难过和潮湿,
突然,逐渐地,
猛地出现一个影子或你的一部分,
并在你的公寓里安顿下来。
这座城市,就像“泰坦尼克号”一样,
正在沉入海底,
一个无形的眼神凝视着这座临时住所,
夕阳射在窗上,仿佛它体内流出的血液。
街道就像一群羊,
散落在四面八方,
我听见,林荫道正在傲慢地行进,
水龙头里,
慢慢地,阴险地,
流出令人疯狂的水——
潺潺不断,
暗淡的光落在地上,
狂风
像受惊的野兽一样呼啸不止。
一切都是颠倒的。
床在头顶,
是凌乱的床——
并不值得铺好。
Знакомство с поэтическим творчеством Александра Коротко продолжилось переводом одной из его поэм – «ПАРИЖ», оконченного с приходом нового 2022 года. Выполнена большая работа по переводу объёмного произведения эпического жанра.
Публикуем три главы поэмы с переводом для тех, кто читает по-китайски:
9
Под небом оскоплённых звёзд беспечный ветер
расправляет плечи и гонит стадо туч по морю
бесконечности, и тучи, хрупкие медузы, надрывно
стонут, больно дышат, и эта живопись вселенной
живёт в зеркальном отраженьи грёз в наивном
затонувшем мире, в подводном царстве бытия,
титанике искусств, чьё имя – Лувр.
10
Жизнь, проросшая памятью красок, в диких зарослях
солнца живёт, и лучей тростниковых мир сладок,
это кисти из будничных сказок нам художник оставил
в залог и Париж, как мечту на мольберте, на пленэре
веков сохранил. И восторги цветут, и проходят
столетья чередою картин, междометьями скучных
событий, где художник, завсегдатай любви, одинок
и порой нелюдим.
11
На французской земле, где не мил белый свет, только
русским мечта шлёт последний привет вперемешку
с кровавым наветом, с лагерями голодного лета,
с Ариадны удавкой по имени Нить.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
С годами подобрела злость. Париж в тоске не отказал,
куда-то страхи улетели, как наши белые метели.
Картины приютил вокзал. Не романтично всё сбылось.
9
没有繁星的夜空下,漫不经心的风挺直了肩膀,
驱赶着一群云彩划过无垠的大海,
而乌云,脆弱的水母,歇斯底里地呻吟,痛苦地呼吸,
这幅宇宙画活在梦的镜像里,
在天真的沉没世界,在水下王国,
在艺术的泰坦尼克号,它的名字是卢浮宫。
10
生命,因色彩的记忆而萌芽,
生活在阳光的狂野灌木丛,
世界,因芦苇的光线而甜蜜,
艺术家将这些日常童话中的画笔
留给我们作为抵押品,
让巴黎,就像画架上的梦,
一直留在世纪的外光画。
伴随着一系列的绘画、无聊事件的感叹词,
欢乐绽放。几个世纪过去了,
艺术家是爱的常客,是孤独,有时不善交际。
11
在法国的土地上,白色的世界并不甜美,
只有梦想混杂着血腥的诽谤、饥饿的夏季的营地,
和阿里阿德涅3的绞索,向俄罗斯人致以最后的问候。
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
多年来,愤怒变得更加温和。巴黎没有拒绝渴望,
恐惧飞往某处,就像我们的白色暴风雪。
车站收留了景象。浪漫并未实现。
Співпраця триватиме, оскільки китайські видавці висловили бажання перекласти тепер уже прозу Олександра Коротка, а саме його повість «Місячний хлопчик».