«ЄРУСАЛИМ» — розділи з поеми Олександра Коротко
У цей святковий тиждень, коли євреї в усьому світі відзначають Песах, публікуємо на головній сторінці сайту глави з поеми про одне з найбільш священних місць на землі Ізраїлю. У великому поетичному циклі «Города» знаходимо і ««Тель-Авив», і, звичайно, вірші про Єрусалим, написані в різні роки: ИЕРУСАЛИМ 1. Твой сон пророческий, Иерусалим, надгробной памятью веков вдали от родины храним. В изгибах чёрного огня. в полуразрушенных столетьях спит вечная Твоя любовь К нам. изнанным из рая детям. 2. Непроницаемый воздух в чёрном на белом стоит у Стены Плача с запиской в руке, с посланием в никуда, надеясь, что Он его получит и прочтёт. Но так не бывает. 3. Хаотично и непримиримо тихо. Прошлогодний снег казался маном, но никто не вышел собирать. Думали, суббота. Обознались. Время талес надевать. Неприметной личностью страх кажется туристам.Всё в их руках, и даже сказки неприспособленных к духовной жизни гидов. Не видно рек, текущих молоком и мёдом. И Славы Облако, что из Египта вывело народ, напоминает сахарную вату, не помню, кто из горожан сказал. Без пафосу, легко і невимушено, але з вірою в душі, щиро і глибоко Олександр Коротко передає свій стан – не туриста, не спостерігача, а людини, що наблизилась до розуміння простоти і величі цього воістину царського міста. Однак з часом у поета виникла потреба перейти від віршованої графіки до більш монументальної мальовничої форми. Так з’явилася поема «Єрусалим» і зайняла своє місце у великій книзі обраних творів «Поетика», а сьогодні, фрагментарно, і на головній сторінці сайту.
