«ЄРУСАЛИМ» — розділи з поеми Олександра Коротко
У цей святковий тиждень, коли євреї в усьому світі відзначають Песах, публікуємо на головній сторінці сайту глави з поеми про одне з найбільш священних місць на землі Ізраїлю. У великому поетичному циклі «Города» знаходимо і ««Тель-Авив», і, звичайно, вірші про Єрусалим, написані в різні роки:
ИЕРУСАЛИМ
1.
Твой сон пророческий, Иерусалим,
надгробной памятью веков вдали
от родины храним. В изгибах
чёрного огня. в полуразрушенных
столетьях спит вечная Твоя любовь
К нам. изнанным из рая детям.
2.
Непроницаемый воздух в чёрном
на белом стоит у Стены Плача
с запиской в руке, с посланием
в никуда, надеясь, что Он его
получит и прочтёт. Но так не бывает.
3.
Хаотично и непримиримо тихо.
Прошлогодний снег казался маном,
но никто не вышел собирать.
Думали, суббота. Обознались.
Время талес надевать.
Неприметной личностью страх
кажется туристам.Всё в их руках,
и даже сказки неприспособленных
к духовной жизни гидов.
Не видно рек, текущих молоком
и мёдом. И Славы Облако,
что из Египта вывело народ,
напоминает сахарную вату,
не помню, кто из горожан сказал.
Без пафосу, легко і невимушено, але з вірою в душі, щиро і глибоко Олександр Коротко передає свій стан – не туриста, не спостерігача, а людини, що наблизилась до розуміння простоти і величі цього воістину царського міста. Однак з часом у поета виникла потреба перейти від віршованої графіки до більш монументальної мальовничої форми. Так з’явилася поема «Єрусалим» і зайняла своє місце у великій книзі обраних творів «Поетика», а сьогодні, фрагментарно, і на головній сторінці сайту.
