* * *
Чорнозем ночей.
Глибокі шрами
страждань
борознять обличчя
життя
від краю до краю
Війни.
А десь
у потаємних
закутках душі,
високо в небі
в’ють гнізда
лелеки світанку.
Весна!
Невідворотний
і щасливий
тягар любові
й нездійснених
надій.