***
Хто пояснить
мені,
чому ми всі –
живі і мертви –
опинились
під руїнами
вічності.
А ж бо все так
добре починалось.
Було босоноге
дитинство
під наглядом
до болі в очах
блакитного неба.
І була юність
з приливами
захвату,
і з білими
наливами весен.
Невже не тільки
я один чую,
як бʼється ночами
наше серце –
одне на всіх.