* * *
Колісниці
ангельських сліз
вже четвертий рік
котяться з вершини
наших сердец
на землю
багатостраждальну,
на мій народ
багатостраждальний.
І відлуння
невимовних слів,
мов дрібка солі
на вустах убитих,
відбивається
в наших душах
безсмертям
розлуки,
і вітер
вивертає
воскові
руки світанків,
і все тихіше
і тихіше
горять
поминальні
зоряні
свічі,
і час,
наче інквізитор,
не лікує
наших болів.
