Есей-передмова до збірки віршів «Приходить день» Олександра Гофельда (Ізраїль)
Кожна нова книжка, тим паче поетична збірка, — це не просто майбутній діалог з майбутнім читачем, це насамперед монолог душі поета, звернений до самого себе, і не лише до себе. Це крик у нескінченне, у те велике незвідане, де панує блаженна, обрана Богом тиша, де нам усім належить оселитися і знайти новий дім. І довгоочікуване хвилювання, закодоване в наших передчуттях, у наших близьких, багато з яких уже там, зберігається в написаних рядках, у прожитих хвилинах, у тому невловимому вчора, яке хочеться повернути, спробувати на смак, як добре вино, і воно проникає в нас, тече нашими жилами, розбурхує кров і не дає спокою. І тоді народжуються такі рядки: Пішов мій друг, життя втомилось, щирі, непідвладні суєтному, вічно квапливому часу, що відносить долі, як соломинки, талими водами буття в нашу весну, яка завжди з поетом: Скільки світла і радості в кожній миті весни, романтиком і залюбленою людиною, трохи сумною, але завжди справжньою, відкритою та беззахисною, як саме життя: Хочу тобі я знову наснитися, і від цієї беззахисності віє такою непідкупною силою, що ти бентежишся: Життя дорога нашого по серцях пролягла.
Автор вихований на величній російської літературі, в її традиціях. Ні, нема твоєї тут провини, що влітку йдуть осіннії дощі, — ні, це не улюблені поетом Лермонтов і Тютчев, це наш поет, Олександр Гофельд, який знає дуже мало про себе і дуже багато про нас, і ми читаємо його і вчимося осягати себе.
Якось, понад тридцять років тому, у своїй майстерні великий художник Борис Жутовський (той самий Боб Жутовський, як називали його друзі, учасник московської виставки 1962 року в Манежі, яку трощив Хрущов), сказав мені: «Ти знаєш, людина — це штучний товар». Приміряючи слова Жутовського до Олександра Гофельда, можна сміливо сказати, що він найвищої проби, справжній «штучний товар» у найкращому розумінні цього слова.
Завжди цікаво доторкнутися до величної особистості, і сьогодні, з виходом нової збірки віршів, ми маємо таку нагоду, і я всіх вітаю з цим успіхом. Тож давайте скористаємося цим подарунком, читаючи живу книжку, яка вимірюється не кількістю сторінок і рядків, а всім прожитим життям.
