Від швидкоплинного — до вічності: мініатюри Олександра Коротка
Подорож у світ мініатюр поета Коротка завжди повна несподіванок. Зустрівши глибоке філософське поетичне висловлювання, поруч виявляєш легку і витончену однорядковість, а гостре сатиричне змінюється іронічним.
Б-жественных потерь приобретенье. Павлиний хвост радуги. Выбился в люди, а там никого. Изберите меня молодцом. Цитувати можна до безкінечності і щоразу дивуватися різноманітності поетичної думки.
Ось як сам автор відкриває самий краєчок завіси, за яким і відбувається таїнство народження таких маленьких і одночасно великих відбитків його життєвих спостережень — “транскрипцій думки“:
Передо мной белый лист, на него одна за другой ложатся строчки – это я иду, оставляя следы на снегу. Вот она, природа вдохновения. А дальше всё, как на гравюрах Босха, Брейгеля , Дюрера, – оттиски душ человеческих. Не пугайтесь, я не сошёл с ума, просто я так вижу, я и актёр и зритель одновременно, и всё написанное – обо мне и немного о нас. Мои строчки учат меня доброте, а иначе зачем всё это…
У чому сила енергії слова поета, укладена в таку малу форму? У неймовірно смисловій та образній концентрації, у несподіванці і парадоксальності інтелектуальної роботи художника. Фарби, музика, рух — з однієї сторони, життєвий досвід, спостережливість, мудрість – з іншої, створюють цей гармонійний світ мініатюр віршів в один рядок.
Читайте на головній сторінці вірші Олександра Коротка в один рядок.
