***
Як можеш ти співати
ці слова
на піку слави,
невже не бачиш ти,
що в них розстріляно
всі наші букви
голосні?
Що залишається?
Лише нічних привидь,
облави,
і сльози, що подібні
на розпуку червоної
до болю журавлини.
Прочитано чергову
главу
кривавого й брехливого
життя.
А ти говориш: у киплячім
Пеклі
нещасть,
яке ж бо щастя,
що ми живі ще
у всіх смертей
перед очима.