Вірші

“За барвистою ширмою літа…”

***

За барвистою ширмою літа

солнце згасає, мов мрія

розмита

і спалахи пам’яті 

згадують сни, що згоріли 

дотла.

У камері тиші, де мрії в облозі,

лежить їхній прах, як забутий листок.

А хмари пливуть над маковим полем,

немов чиясь пам’ять, немов чийсь виток.

Ось-ось задихнеться дощами повітря,

Й піде небеса рахувать

самота…

Це просто – осінь. І втрати 

розквітли 

в краплинах, де вічність

пливе крізь літа.