Завдання перекладу віршів, з одного боку, часто дуже складне, але з іншого — майже завжди надзвичайно приємне. Кожен поет і кожен вірш ставлять різні запитання, і різні перекладачі намагаються відповісти на ці запитання різними способами.
Захоплива колекція Олександра Коротка «Студія» не стала винятком. Вірші рукопису, що складається з п’яти розділів, варіюються від хайкуподібних моновіршів, деякі з них російською « деякі з них російською мають лише два слова, до метричного римованого сонета. Можливо, за іронією долі під назвою «Прозове». Однак, хоча поетичні форми різняться, тематичний зміст пронизує всю книгу. Деякі слова повторюються як лейтмотив. Найпримітнішим серед багатьох прикладів є: земний, осінь/осінній, час, світанок і, можливо, найголовніше — любов. У деяких випадках власне стислість цих мініатюрних віршів означає, що перекладач повинен зробити велику кількість того, що в цей час називають «судженнями». Наприклад, чи є sky/skies або heaven/heavens правильним перекладом небо/небеса? Точно так само: чи можна розрізнити тишу і мовчання, обидва з яких припускають переклад silence, або «облака» і «тучи» 1, обидва з яких мають первинне значення cloud? До них можна додати три неоднозначних слова, знайомих кожному перекладачеві російською мовою: рука (hand або arm), «лицо» (person або face) і місто (town або city?).
Ще більш проблематичним для перекладача є відсутність у російській мові як неозначених, так і означених артиклів . Отже, важко зрозуміти, щоб навести один з багатьох прикладів того, чи повинен «замок (замка) на піску» бути поданий як «a castle on the sand», «the castle on the sand», «a castle on sand» чи «a castle on the sand».
Розташування цих віршів на сторінці відразу вразить читача. Через різницю між сильно вираженою мовою (російська) і майже повністю не відображеною мовою (англійська) сторінка не може бути відтворена точно, хоча вона й була збережена якнайближче до оригіналу.
На щастя, я був у тому становищі, якого прагнуть, але не завжди отримують усі перекладачі, — мати можливість консультуватися з автором оригінального тексту Олександром Коротком і редактором журналу «Всесвіт» Дмитром Дроздовським і тісно й продуктивно працювати з ними, щоб вирішити будь-які складнощі.
Олександр Коротко — український письменник єврейського походження, пише російською і явно зачарований деякими більш екзотичними словами цієї мови. Література й історія усіх трьох культур — єврейської, української та російської — відіграють центральну роль у цій книзі. Є «реалії» з усіх трьох культур, які просто транслітеровані, а не перекладені. Отже, читач знайде окрошка, а не «холодний суп», узвар, трембіту, шофар. Однак у цій колекції також грають роль інші культури: французька (Стендаль, Роден), німецька (Гете , Шиллер), англійська (Шекспір) і класики Греції і Риму (Гомер, Плутарх). До цього слід додати німецько-єврейського філософа і психоаналітика Еріха Фромма і австрійсько-американо-єврейського композитора Арнольда Шенберга, які поетично об’єднані, щоб створити вражаючу міжкультурну колекцію віршів.
Перекладач сподівається, що ці вірші в англійському перекладі виявляться настільки ж значущими для читача, наскільки й для перекладача при здійсненні цих перекладів.
_______________
1 В українській, на відміну від російської, не завжди виникають паралельні складнощі у перекладі, тож у разі, коли для ілюстрування не підходять українські відповідники, у тексті в лапках наводимо російські слова (прим. пер.).
Переклад Юлiї Дворецької
