Події

Вечір поезії «Мовчазні пісні»: Олександр Коротко та Сергій Юрський

10 березня 2009 року у Єврейському культурному центрі на Великій Нікітській відбувся вечір поезії Олександра Коротка «Мовчазні пісні». Рідкісні виступи в Москві поета Олександра Коротка — це запрошення в парадоксальний і бездонний світ вищих смислів за допомогою глибокого і влучного слова.

Представили поета літератор і журналіст Віталій Коротич, поет і філософ Вадим Рабинович, перший секретар посольства держави Ізраїль в Росії Йоссі Тавор. У залі зібралися відомі діячі культури і мистецтва, московська інтелігенція, журналісти.

Поезія Олександра Коротка прозвучала у авторському читанні й у виконанні Народного артиста Росії Сергія Юрського, оголошеного спеціальним гостем вечора.

 

Сергій Юрський: «Важко виходити на сцену. Сцена зобовязує до вистави, щоб були гармонізовані рух і звук… Для Олександра Коротка сьогодні я гість. Але в іншому сенсі я і господар, оскільки одна з моїх професій виконання віршів. Я знаю, як це важко. Були часи, коли поезія заворожувала, коли рима слова змушувала думати всіх. У наш час все інакше. З часів перебудови стільки наговорили обману, що всі стали зневажати мову, зокрема, зали Москви, які завжди були притулком літератури, змінили свої репертуари. Радіозаписи слова комічного, ліричного, поетичного, які завжди були за радянських часів, зараз повністю зникли. Нині час пронизаний музикою, найчастіше нескінченно поганою, яка знищує слово. Тому вийти нині зі словом Олександру на сцену це великий ризик.

Наша співпраця з Олександром почалося досить давно. Ми з друзями стали записувати на диски слова Єсеніна, Маяковського, Пастернака, Мандельштама, далі виник в нашому списку поет Коротко. Я вперше тоді познайомився з його творчістю. Віршів було багато, і серед них було стільки спалахів несподіваного, що мене це захопило. Коротко невпинний у своїй творчості! Це справжня поезія».

* * *

Жизнь
неуклюжая сказка, перебранки ночей в коммунальной
квартире любви и бессонное бегство в долину тревожного царства,
где звучит, заблудившись от скуки, наивный ручей. Над ничьей
стороной, на припёке удачи и счастья, по соседству с высокой бедой,
пробегает табун обезумевших туч накануне разлуки и безжалостно
топчет охмелевший от страха, парящий над буднями солнечный луч.
Равноправия нет, за кулисами прихоти кроется тайна, не пытайтесь
найти ее, встретить случайно в суете городов. Не ищите друзей,
на краю ваших лет возвышается одиночества Колизей. И безжалостно
вечность смиренною веет прохладой, и забытое время, ангел
бескрылый, остатки рассудка сжимает в кулак, и нисходит на землю
безумная сила, нашей смерти загадочный знак.

* * *

Непредсказуемая тень, зачем с ума меня ты сводишь, зачем на старом
небосводе ночь обветшалая встречает день, зачем дожди гуляют в
храме, зачем поют они тоску, зачем разбросан меж рядами Твой скудный
свет, зачем уставшими глазами Ты разговариваешь с нами последние
пять тысяч лет?

* * *

Ещё придет к тебе печаль, очарование души, едва ты вступишь на
порог забытой солнечной глуши. Над виноватою страной мелькнёт
твой силуэт прощальный, и холод ночи за спиной возникнет паузой
печальной всего лишь на короткий миг. Пророчества незримый лик –
суть возвращения домой, где замолкает сердца крик и торжествует
день седьмой.

Із пресрелізу: «Олександр Коротко одна з найяскравіших і найнезбагненніших фігур сучасної російськомовної поезії. Він займає особливе місце серед творчих і духовних еліт не тільки тих країн і культур, до яких належить безпосередньо: російська, єврейська і українська, але його слово все голосніше звучить у багатьох країнах світу. І це не випадково саме сьогодні. Наслідки генеральної лінії нагнітання негативу, національної ворожнечі, наносних суперечностей, навязаних амбітними політиками, настільки жахливі, що обєднувальна роль слова, свого роду духовного послання, важлива як ніколи.

Масштаб особистості Олександра Коротка не дозволяє виділити властивий йому окремий жанр або напрям, привласнити однозначне визначення того, ким є ця людина. Він просто не вміщається у звичні рамки і поєднує речі, здавалося б, несумісні. Творчість Коротка це особлива гуманістична система, в яку, ґрунтуючись на поетичному фундаменті, вбудовано філософію, релігію, музику, живопис, театр, і все це разом являє собою струнку архітектоніку духовних і світоглядних цінностей».