* * * Як дві погашені зорі, твої зіниці на тлі неба, то це, мій друже, півбіди, а де біда, тобі не треба. Над прірвою лиш сон і дух бесстрашно линуть – плоть не давить, та хто у голос скаже це, допоки тлінне нами править. Переклад Ольги Ільчук.
