Публікуємо кілька мініатюр Олександра Коротка в оригіналі, в перекладі українською Ольги Ільчук і в перекладі німецькою Петра Рихла.
***
Родина просила оставить её в покое.
Батьківщина просила дати їй спокій.
Die Heimat bat, sie in Ruhe zu lassen.
***
Долго так продолжаться не может, хотя будет.
Довго так продовжуватися не може, хоча буде.
Lange kann es so nicht dauern, wird aber.
***
Вроде и не жил на земле, а так намаялся!
Ніби й не жив, а як втомився!
Anscheinend hat er auf dieser Erde nicht gelebt, war aber ganz erschöpft!
***
Что за странная манера умирать навсегда?
Що за дивна манера помирати назавжди?
Was für eine merkwürdige Manier, für immer zu sterben?
***
Если идти прямо, не сворачивая, попадёшь в Рай.
Якщо йти навпростець, нікуди не повертаючи, потрапиш до Раю.
Wenn Du geradeaus gehst, ohne zu biegen, kommst Du ins Paradies.
Однорядкові мініатюри Олександра Коротка перекладено івритом, українською, англійською, французькою мовами, вони виходили в різні роки окремими збірками, а також у складі книжок-білінгва. Тепер завдяки Петру Рихлу їх можна запропонувати німецькомовній публіці й тим, хто читає німецькою.
Професор Рихло переклав німецькою велику серію есеїв Олександра Коротка, до цього об’ємного проєкту додано не менше об’ємний — переклад короткої за формою і масштабної за метафоричною думкою поезії Коротка в один рядок.
Першим перекладачем однорядкових мініатюр (англійською) був Річард МакКейн, який високо оцінив цей жанр у творчості Олександра Коротка. Наведемо його думку з листа автору, в якому особливу увагу МакКейн приділив книжці-альбому однорядкових мініатюр «Транскрипція думок», а також висловив свої спостереження як перекладача:
«Поезія, однак, не є просто транскрипція думки, а й транскрипція почуттів, образів, ритму та музики: останні два є найбільш важкими для відтворення, оскільки англійська та російська мови мають різну питому щільність…»
«Я усвідомив, що в цих рядках часто ховаються рими і асонанси, а ритм вирізняється витонченістю й різноманітністю. Безумовно, одновірші не римуються, але для гармонії не обов’язкова фізична рима».
«Одновірші… не є фрагментарними. Це повноцінні вірші… ті, що захопили мою уяву і спонукали мене до перекладу їх англійською мовою».
І ще слова мистецтвознавця Сергія Папети, автора передмови до видання «Транскрипція думки»:
«Олександр Коротко доводить до логічного завершення форму однорядкового вірша, яка неодноразово виникала в його попередніх збірках. Здатність до кристалізації поетичної думки, ювелірної обробки малої віршованої форми породила в його творчості своєрідний вид вірша у вірші, де окремий рядок одночасно частина тексту і завершене ціле».
Процитоване вже стало історією двадцятирічної давності. Відтоді з’явилися і нові однорядкові вірші, й нові перекладачі. Петро Рихло сьогодні продовжив поетичну естафету і також висловив своє ставлення до мініатюр як повноцінного зразка віршованого жанру: «Велика радість працювати з такою поезією. Ні, це і поезія, і філософія великого Майстра слова».