Довгі самотні вулиці
часу –
маніакальні та трагічні
з курантами
вибухів серцебиття,
що ведуть
у бомбосховища снів.
Уже злилися в довгому
шаленому
поцілунку передсмертні
світанки і заходи сонця,
як колись Адам і Єва
перед прощанням
з Раєм.
admin

Recent Posts

“Проповіді осінніх дощів нервові…”

* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…

2 тижні ago

НАДІЯ

Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…

2 тижні ago

Гімн України

Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua

3 тижні ago

“Колісниці ангельських сліз…”

* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…

3 тижні ago

“Слова бузкові…”

Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…

1 місяць ago