ГОТИЧНИЙ ПРИСМАК БОЖЕВІЛЛЯ
Довгі самотні вулиці
часу –
маніакальні та трагічні
з курантами
вибухів серцебиття,
що ведуть
у бомбосховища снів.
Уже злилися в довгому
шаленому
поцілунку передсмертні
світанки і заходи сонця,
як колись Адам і Єва
перед прощанням
з Раєм.
Recent Posts
“За барвистою ширмою літа…”
*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті згадують сни,…
1 тиждень ago
“Безсоння кохання…”
*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…
1 тиждень ago
Батьківщина кохання
*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…
1 тиждень ago
ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”
Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…
1 місяць ago