Довгі самотні вулиці
часу –
маніакальні та трагічні
з курантами
вибухів серцебиття,
що ведуть
у бомбосховища снів.
Уже злилися в довгому
шаленому
поцілунку передсмертні
світанки і заходи сонця,
як колись Адам і Єва
перед прощанням
з Раєм.
admin

Recent Posts

“Довоєнне букіністичне літо…”

* * * Довоєнне букіністичне літо. По написаному час пробіг. Життя щасливе між пальців протекло.…

2 дні ago

“Передбачення, як молитва…”

* * * Передбачення, як молитва - білої магії бунт над божевіллям чорної магії у…

2 тижні ago

“Чи можна пізнати себе…”

Чи можна пізнати себе до таких глибин, куди навіть не проникає світло пізнання Добра і…

2 тижні ago

“Братання…”

*** Братання Третього Риму з другим Вавилоном - Содомом і Гоморрою. Саме час. Уже пролився…

3 тижні ago

“Повертаюсь додому…”

*** Повертаюсь додому, як на південь колись, це вже сьомий мій день, сни провісні збулись.…

3 тижні ago

ОСЬ І ПОЧАЛОСЬ

Доля, зміни платівку. У наших хлопчиків-зрадників і без тебе вистачає чорних справ. Не питай, що…

3 тижні ago