Довгі самотні вулиці
часу –
маніакальні та трагічні
з курантами
вибухів серцебиття,
що ведуть
у бомбосховища снів.
Уже злилися в довгому
шаленому
поцілунку передсмертні
світанки і заходи сонця,
як колись Адам і Єва
перед прощанням
з Раєм.
AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

“За барвистою ширмою літа…”

*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті  згадують сни,…

1 тиждень ago

“Безсоння кохання…”

*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний  дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…

1 тиждень ago

Батьківщина кохання

*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…

1 тиждень ago

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

1 місяць ago