* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як ви думаєте, це закономірність чи…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами вічності. А ж бо все…
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші душі труїть пліснява багаторічної братньої…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в натовпі одноманітних, монотонних днів, і…
* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і коли зʼявиться на нашій Землі…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними годинами до світанку, зустрічаючи на…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених. Яке цнотливе звикання до фантомних…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А люди йдуть за течею і…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. Стогнуть будні зими від пожеж …
Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене від наших болів і страждань. Що з тобою Сонце? Коли прийде…
*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись - тут усе про нас. Не…
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на океан, на сірого великого монстра…
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба. ВІЙНА! Щезни пропадом. І листя…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим. Надія - не диво. Вона…
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на землю багатостраждальну, на мій народ…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й поготівне тривкежиттянеприкаянев СуднийнашДень.Ба, і тепер,до…