*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина — рай. Не її — ви…
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите життя, крізь шал тривоги з…
*** Пройшли поминальні дні травневих дощів — сльози земних, і прах загиблих на війні небожителів. За плечима — три роки…
* * * Не буде літа з піснями. Грибні місця - це вибухи бомбами. Народжується чорною зелена трава. І вбитих…
У передпокої неприкаяних ночей і відвертих очікувань повіяло живими, але не наважився ніхто з них увійти в твій сон поки …
Довгі самотні вулиці часу - маніакальні та трагічні з курантами вибухів серцебиття, що ведуть у бомбосховища снів. Уже злилися в…
* * * Передбачення, як молитва - білої магії бунт над божевіллям чорної магії у точці життя на ім'я зло.…
*** Братання Третього Риму з другим Вавилоном - Содомом і Гоморрою. Саме час. Уже пролився дощ вогненний на наш народ,…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна не тільки в цьому, але…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу: люди добрі, агов! але не…
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …
Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у нас.Сьогодніми мішені.
Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом, епохою,що впала, листопадом, і скалкою, що із ночі стирчить, немов…
* * * Піднебесної самотнійсон,холоне в жилах світанкунезаможнихангелів біла кров,аплодуєдуша наших гіркихзізнаньу самому серці війнив апогеї розлукизі світом довгого,безсмертного кохання.
Руїни заходу сонця звисають над землею червоними гронами винограду, напоєного мирним сонцем. А перед трибуною війни, як на параді, під…
* * * Коли ми мовчки співаємо і плачемо - ми сумуємо. Остиглі камені кохання котяться з гори спогадів у…