Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у нас.Сьогодніми мішені.
Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом, епохою,що впала, листопадом, і скалкою, що із ночі стирчить, немов…
* * * Піднебесної самотнійсон,холоне в жилах світанкунезаможнихангелів біла кров,аплодуєдуша наших гіркихзізнаньу самому серці війнив апогеї розлукизі світом довгого,безсмертного кохання.
Руїни заходу сонця звисають над землею червоними гронами винограду, напоєного мирним сонцем. А перед трибуною війни, як на параді, під…
* * * Коли ми мовчки співаємо і плачемо - ми сумуємо. Остиглі камені кохання котяться з гори спогадів у…
... А ми йшлипо спадаючому колузникаючих подійі чудилося мені,що стає насз часом меншенуля.І контури полоненихдумок,як кола на водізникали на очахостанніхмолитовних…
* * * Як дві погашені зорі, твої зіниці на тлі неба, то це, мій друже, півбіди, а де біда,…
* * * Творцю, переведи мене через війну на берег дитинства, де так красиво і наївно Життя взяло початок, де…
* * *Кирилиця піщиноку годиннику пісочномусхожана бархани,дюни,кряжіі навітьна порваніструнискрипки,на біль метафору скроневій частиніголови,де тонуть золотірибкив акваріумі метушні,де сходяться мостискляних амфор,де…
*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул надій. Вони шукали на руїнах…
Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.
*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці грає. Листя падає в запій, такі…
*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш спасіння, як милостиню, тремтячими століттями…
* * * Свято життя, повсякдення смерті. Черепаха війни третій рік все повзе і повзе батьківщиною від весни до весни.…
*** Даруючий загадки світло, обтяжений тайною літа, застиг гербарієм прикмет в музеї голоса поета.
*** Астматичний регіт золота. Йде полювання на чорних лебедів розстріляних війною поколінь. На всіх стовпах гойдається повішена імла. Змією вповзає…