Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії в Радянському Союзі не закінчилися зі смертю Сталіна у 1953 році. Стус, великий поет, перекладач і політичний активіст, був заарештований у 1972 році і, після 13 років ув’язнення, помер у таборі примусової праці у 1985 році. Ця книжка українського поета Олександра Коротка є поетичним циклом із 14 віршів, чотири з яких складаються з двох частин, а деякі назви — «Вічна мерзлота», «Зона», «Баланда» — викликають у пам’яті страждання Стуса.
Вірші, написані російською мовою, поєднані уривками українською, взятими з творів Стуса.
Насправді це п’ятимовна книжка, що складається з оригіналу Коротка, за яким ідуть чотири переклади. Вони передають характерні риси поезії Коротка: короткі рядки, вражаючі образи та численні літературні й міжкультурні посилання.
Сподіваюся, цей поетичний цикл спонукатиме до публікації власної поезії Стуса іншими європейськими мовами.
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…