Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих духовних розривів. «Стус» — це також текст про витоки сьогоднішньої війни, коли зло поступово акумулювалося в пострадянському вимірі й сьогодні результувало цією війною. А Стуса — це феноменальне явище, Ваш текст показує, що в нашій культурі маємо Поета, який відчуває трансцендентальні цінності та екзистенційні істини, про що вже також писав і ще напишу.
Ви допомогли відчути метафізику Стуса, створивши направду потужний метафізичний поетичний наратив, в основі якого — квінтесенція поетичного буття Стуса.
Дякую за прекрасний відгук. Геніально чесно й мудро написав Ваш онук Давид.
Мені завжди Ваша творчість вкладалася в прокрустове ложе філософських та естетичних ідей німецького романтизму з його трансцендентальністю, метафізикою та здатністю бачити річ-у-собі, за Кантом. Геґель писав про світовий дух, який проходить через Ваші твори, бо через навіть поетичні образки промовляє велика духовна ентелехія.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…