У передпокої
неприкаяних
ночей
і відвертих
очікувань
повіяло живими,
але не наважився
ніхто з них
увійти в твій сон
поки
ти їх не покличеш.
І ти не покликала їх.
Ти думала,
що це врятує тебе
від довгих,
тяжких
страждань.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…