Голубе
до болю в очах
беззахисне,
ніжне
небо,
і сонце
у блідо-рожевому серпанку,
і повітря,
немов кришталева
ваза,
наповнена свіжістю
ранку,
і вітрів літній
легіт
з медункою лісів
і полів,
Це все –
артефакти любови,
що завмерли
над безоднею літ
декорацією життя
простого,
непомітного,
земного.
Recent Posts
ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”
Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…
2 тижні ago
“Давай поділимо навпіл…”
* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…
2 тижні ago
“Край неба, поля край…”
*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…
2 тижні ago
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
3 тижні ago