Кохання загоренить
мигдалем…
( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани )
***
Кохання загірчить
мигдалем,розпадом,
епохою,що впала,
листопадом,
і скалкою,
що із ночі стирчить,
немов залізна охра
безгоміння,
побита міллю
спогадів,
пунктирним болем
незгасної провини,
що кається у прозі
стражданням неба
і вітра арфа
звучить
в таємних лабіринтах
безмовної молитви
в час битви
Давида з Голіафом.
admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago