Кохання загоренить
мигдалем…
( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани )
***
Кохання загірчить
мигдалем,розпадом,
епохою,що впала,
листопадом,
і скалкою,
що із ночі стирчить,
немов залізна охра
безгоміння,
побита міллю
спогадів,
пунктирним болем
незгасної провини,
що кається у прозі
стражданням неба
і вітра арфа
звучить
в таємних лабіринтах
безмовної молитви
в час битви
Давида з Голіафом.
admin

Recent Posts

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

1 тиждень ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

1 тиждень ago

РЕКВІЄМ

Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене  від наших болів  і страждань.   Що з…

1 тиждень ago

“Казино війни…”

*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…

2 тижні ago

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 місяць ago