Кохання загоренить
мигдалем…
( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани )
***
Кохання загірчить
мигдалем,розпадом,
епохою,що впала,
листопадом,
і скалкою,
що із ночі стирчить,
немов залізна охра
безгоміння,
побита міллю
спогадів,
пунктирним болем
незгасної провини,
що кається у прозі
стражданням неба
і вітра арфа
звучить
в таємних лабіринтах
безмовної молитви
в час битви
Давида з Голіафом.
admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago