*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші буквиголосні? Що залишається?Лише нічних привидь,облави,і…
Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом, епохою,що впала, листопадом, і скалкою, що із ночі стирчить, немов…
* * * Люди ті самі речі. Розкидані абияк. Старіють, зношуються, просто губляться. Ось ще на одного невпевненого менше стало,…
Як усвідомити коли ми стоїмо між світами під пильним поглядом Творця І хтось із нас такий самий як ми але…
* * * Творцю, переведи мене через війну на берег дитинства, де так красиво і наївно Життя взяло початок, де…
*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш спасіння, як милостиню, тремтячими століттями…