Філософська поезія

“Червоні голоси…”

Червоні голоси - стогони неприкаянного відлуння. Чорна смуга, немов стріла встромляється у серце століття. І роки згорають дотла, бісівська йде…

2 місяці ago

“Колісниці Ангельських сліз…”

*** Колісниці Ангельських сліз котяться  з піднебесної, з вершини Рая у зловісне Пекло Війни. Ще вчора вони служили колісницею для…

3 місяці ago

“Повертаюсь додому…”

*** Повертаюсь додому, як на південь колись, це вже сьомий мій день, сни провісні збулись. Чорним вороном день під дашком…

5 місяців ago

“Як можеш ти співати ці слова…”

*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші буквиголосні? Що залишається?Лише нічних привидь,облави,і…

6 місяців ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою,  що із ночі стирчить,  немов…

9 місяців ago

“Люди ті самі речі…”

* * * Люди ті самі речі. Розкидані абияк. Старіють, зношуються, просто губляться. Ось ще на одного невпевненого менше стало,…

11 місяців ago

“Як усвідомити…”

Як усвідомити коли ми стоїмо між світами під пильним поглядом Творця І хтось із нас такий самий як ми але…

11 місяців ago

“О Творче…”

***О Творче, переведи мене через війну на берег дитинства, де так славно й наївно життя починалось, де дні іграшкові, не…

1 рік ago

“Місто останнє, останньої зорі…”

*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш спасіння, як милостиню, тремтячими століттями…

1 рік ago