“Коли ми мовчки співаємо…”

* * *
Коли ми мовчки співаємо
і плачемо – ми сумуємо.
Остиглі камені
кохання котяться з гори
спогадів
у далеке, незаймане,
раболіпне літо
твоїх колись гарячих
губ.
Пилові, проселочні
дороги днів
поросли мохом.
Щось велике
і недоторкане лежить
на твоєму шляху
прискіпливим обрубком,
трофеєм,
але тобі до нього, як і до
всього іншого
немає жодного діла.
admin

Recent Posts

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

2 тижні ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

2 тижні ago

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

3 тижні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

3 тижні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

3 тижні ago