“Коли ми мовчки співаємо…”

* * *
Коли ми мовчки співаємо
і плачемо – ми сумуємо.
Остиглі камені
кохання котяться з гори
спогадів
у далеке, незаймане,
раболіпне літо
твоїх колись гарячих
губ.
Пилові, проселочні
дороги днів
поросли мохом.
Щось велике
і недоторкане лежить
на твоєму шляху
прискіпливим обрубком,
трофеєм,
але тобі до нього, як і до
всього іншого
немає жодного діла.
admin

Recent Posts

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

3 дні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

4 дні ago

“Чи можна втомитися від багатьох обставин, від монотонного й одноманітного життя…”

* * * Чи можна втомитися від багатьох обставин, від монотонного й одноманітного життя, звісно,…

2 тижні ago

“У кожного народу і у його країни є час підйому…”

* * * У кожного народу і у його країни є час підйому, зростання і…

1 місяць ago

Нове есе опубліковано на сайті

Сьогодні опубліковано оновлення у розділі сайта Твори/Есе. Нова робота автора присвячена сенсетивній темі втрати. Більше…

1 місяць ago