“Коли ми мовчки співаємо…”

* * *
Коли ми мовчки співаємо
і плачемо – ми сумуємо.
Остиглі камені
кохання котяться з гори
спогадів
у далеке, незаймане,
раболіпне літо
твоїх колись гарячих
губ.
Пилові, проселочні
дороги днів
поросли мохом.
Щось велике
і недоторкане лежить
на твоєму шляху
прискіпливим обрубком,
трофеєм,
але тобі до нього, як і до
всього іншого
немає жодного діла.
admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

22 години ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

1 тиждень ago

Думи мої Думи

В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…

1 тиждень ago

ЛЮБОВ

Коли сонце в ляльковому театрі світанку виходить на сцену життя, з’являється хтось і дає можливість…

3 тижні ago