“Коли ми мовчки співаємо…”

* * *
Коли ми мовчки співаємо
і плачемо – ми сумуємо.
Остиглі камені
кохання котяться з гори
спогадів
у далеке, незаймане,
раболіпне літо
твоїх колись гарячих
губ.
Пилові, проселочні
дороги днів
поросли мохом.
Щось велике
і недоторкане лежить
на твоєму шляху
прискіпливим обрубком,
трофеєм,
але тобі до нього, як і до
всього іншого
немає жодного діла.
admin

Recent Posts

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

1 місяць ago

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

2 місяці ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

2 місяці ago