“Коли ми мовчки співаємо…”

* * *
Коли ми мовчки співаємо
і плачемо – ми сумуємо.
Остиглі камені
кохання котяться з гори
спогадів
у далеке, незаймане,
раболіпне літо
твоїх колись гарячих
губ.
Пилові, проселочні
дороги днів
поросли мохом.
Щось велике
і недоторкане лежить
на твоєму шляху
прискіпливим обрубком,
трофеєм,
але тобі до нього, як і до
всього іншого
немає жодного діла.
AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

“За барвистою ширмою літа…”

*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті  згадують сни,…

3 дні ago

“Безсоння кохання…”

*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний  дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…

3 дні ago

Батьківщина кохання

*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…

3 дні ago

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

4 тижні ago