***
Коли знову захочеш побачити життя, йди
за ним крок у крок, і приведе воно у твій
дім зі скрипливим ґанком, а далі — до печі,
натрудженої до червоного й білого жару,
з обручками зими. На тебе чекає літо
й скибка білого хліба з маслом, посипана
цукром і какао. Щастя через вінця! Ти
вибігаєш надвір і залізним прутиком котиш
колесо дитинства уздовж курної дороги
із соняшниками і лободою.
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …
Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…