***
Коли знову захочеш побачити життя, йди
за ним крок у крок, і приведе воно у твій
дім зі скрипливим ґанком, а далі — до печі,
натрудженої до червоного й білого жару,
з обручками зими. На тебе чекає літо
й скибка білого хліба з маслом, посипана
цукром і какао. Щастя через вінця! Ти
вибігаєш надвір і залізним прутиком котиш
колесо дитинства уздовж курної дороги
із соняшниками і лободою.
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…