***
Коли знову захочеш побачити життя, йди
за ним крок у крок, і приведе воно у твій
дім зі скрипливим ґанком, а далі — до печі,
натрудженої до червоного й білого жару,
з обручками зими. На тебе чекає літо
й скибка білого хліба з маслом, посипана
цукром і какао. Щастя через вінця! Ти
вибігаєш надвір і залізним прутиком котиш
колесо дитинства уздовж курної дороги
із соняшниками і лободою.
Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…
*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті згадують сни,…
*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…
*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…