Categories: Без рубрики

Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити

***

Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити

хоча б стільки, скільки й ми. А нам, щоб зрозуміти

їх, треба стати молодшими. І те, й інше неможливе.

І в цій діалектиці нездійсненного криється вічна

загадка норовливого й збуреного начала, ім’я

якому – любов.

admin

Recent Posts

“Мені снилися твої очі – острови…”

Переклад на українську мову Інни Дукерт.

1 день ago

“Мені снилися твої очі – острови…”

*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул …

2 дні ago

На круглому столі присвяченому читанню та літературній колаборації України і Польщі прозвучали вірші Олександра Коротка

Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…

4 дні ago

“Допоки пишномовить ніч…”

Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.

5 днів ago

“Дитинство – квітковий пил…”

*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці  грає.…

2 тижні ago

“Місто останнє, останньої зорі…”

*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш…

2 тижні ago