***
Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити
хоча б стільки, скільки й ми. А нам, щоб зрозуміти
їх, треба стати молодшими. І те, й інше неможливе.
І в цій діалектиці нездійсненного криється вічна
загадка норовливого й збуреного начала, ім’я
якому – любов.
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…