Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити
***
Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити
хоча б стільки, скільки й ми. А нам, щоб зрозуміти
їх, треба стати молодшими. І те, й інше неможливе.
І в цій діалектиці нездійсненного криється вічна
загадка норовливого й збуреного начала, ім’я
якому – любов.
Recent Posts
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
“Крапля земної роси…”
*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
“Час став комом у горлі…”
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…