***
Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити
хоча б стільки, скільки й ми. А нам, щоб зрозуміти
їх, треба стати молодшими. І те, й інше неможливе.
І в цій діалектиці нездійсненного криється вічна
загадка норовливого й збуреного начала, ім’я
якому – любов.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…