***
Крапля земної роси
нагадує безтілесну мить,
немов беззахисне немовля
у хвилини потрясінь,
чиє его живе
в гамівній сорочці очікування
і не бажає мати родинних зв’язків
з епохою інквізиторів,
із катарсисом
новонароджених сліз,
що ведуть до епілогу
здійснених страждань,
позбавлених приспіву тиші
й чуттєвої любові
до піщинок часу –
крупинок буття,
що несуть золоті яйця
втрат
у кунсткамері
пісочного годинника.
Що це –
притулок бездомної порожнечі
чи казенний вік
войовничих ночей
у пустелі слів?
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …
Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене від наших болів і страждань. Що з…
*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…