“Крапля земної роси…”
***
Крапля земної роси
нагадує безтілесну мить,
немов беззахисне немовля
у хвилини потрясінь,
чиє его живе
в гамівній сорочці очікування
і не бажає мати родинних зв’язків
з епохою інквізиторів,
із катарсисом
новонароджених сліз,
що ведуть до епілогу
здійснених страждань,
позбавлених приспіву тиші
й чуттєвої любові
до піщинок часу –
крупинок буття,
що несуть золоті яйця
втрат
у кунсткамері
пісочного годинника.
Що це –
притулок бездомної порожнечі
чи казенний вік
войовничих ночей
у пустелі слів?
Recent Posts
ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”
Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…
“Давай поділимо навпіл…”
* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…
“Край неба, поля край…”
*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…