Смертельно-блідий

місяць

заледенів над містом

у зібганій поставі,

читаючи молитву

поминальну.

Місто в облозі, а міста

НЕМАЄ.

Лиш стогін під завалами

ТЕАТРУ.

Залишився театр воєнних

дій,

але театру більш

НЕМАЄ.

Він пам‘ятником став,

став братською могилою

для тих сердець,

що перестали битись

в його обіймах кам‘яних

назавжди.

І не питайте,

де жорсткіше спати

в підвалах

чи на перинах хмар

пухових.

admin

Recent Posts

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

1 тиждень ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

1 тиждень ago

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

3 тижні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

3 тижні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

3 тижні ago