Смертельно-блідий

місяць

заледенів над містом

у зібганій поставі,

читаючи молитву

поминальну.

Місто в облозі, а міста

НЕМАЄ.

Лиш стогін під завалами

ТЕАТРУ.

Залишився театр воєнних

дій,

але театру більш

НЕМАЄ.

Він пам‘ятником став,

став братською могилою

для тих сердець,

що перестали битись

в його обіймах кам‘яних

назавжди.

І не питайте,

де жорсткіше спати

в підвалах

чи на перинах хмар

пухових.

admin

Recent Posts

Дмитро Дроздовський про видання поеми «СТУС» у Glagoslav Publications

Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…

6 днів ago

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

2 тижні ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

3 тижні ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

4 тижні ago

Думи мої Думи

В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…

4 тижні ago