Смертельно-блідий

місяць

заледенів над містом

у зібганій поставі,

читаючи молитву

поминальну.

Місто в облозі, а міста

НЕМАЄ.

Лиш стогін під завалами

ТЕАТРУ.

Залишився театр воєнних

дій,

але театру більш

НЕМАЄ.

Він пам‘ятником став,

став братською могилою

для тих сердець,

що перестали битись

в його обіймах кам‘яних

назавжди.

І не питайте,

де жорсткіше спати

в підвалах

чи на перинах хмар

пухових.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

3 тижні ago

“Давай поділимо навпіл…”

* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…

3 тижні ago

“Край неба, поля край…”

*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…

3 тижні ago

Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…

3 тижні ago