Смертельно-блідий

місяць

заледенів над містом

у зібганій поставі,

читаючи молитву

поминальну.

Місто в облозі, а міста

НЕМАЄ.

Лиш стогін під завалами

ТЕАТРУ.

Залишився театр воєнних

дій,

але театру більш

НЕМАЄ.

Він пам‘ятником став,

став братською могилою

для тих сердець,

що перестали битись

в його обіймах кам‘яних

назавжди.

І не питайте,

де жорсткіше спати

в підвалах

чи на перинах хмар

пухових.

admin

Recent Posts

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

3 тижні ago

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

1 місяць ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

1 місяць ago