Смертельно-блідий
місяць
заледенів над містом
у зібганій поставі,
читаючи молитву
поминальну.
Місто в облозі, а міста
НЕМАЄ.
Лиш стогін під завалами
ТЕАТРУ.
Залишився театр воєнних
дій,
але театру більш
НЕМАЄ.
Він пам‘ятником став,
став братською могилою
для тих сердець,
що перестали битись
в його обіймах кам‘яних
назавжди.
І не питайте,
де жорсткіше спати
в підвалах
чи на перинах хмар
пухових.
Recent Posts
СКЕРЦО
*** Усе змінитьсядо півночі серця,сивина порожнечірозкриє обіймимовчання,і печальза порогом війништормите нам тишею.І сон покірний,приреченийна зустріч…
“У передпокої неприкаяних ночей…”
У передпокої неприкаяних ночей і відвертих очікувань повіяло живими, але не наважився ніхто з них …
Поема “Авраам та Ісаак”, прочитана для радіо REKA, Єрусалим, Ізраїль, 1997 рік
Мовою оригіналу, читає автор.
“Місячний берег сонця…”
*** Місячний берег сонця,набережна галюцинаційз нічними приливамиі відливами самотності,де в обнімкуз переляканим безсоннямми блукаємо в…
“Moon Boy” — у центрі літературного обговорення в Києві
Англомовний переклад відомого прозового твору Олександра Коротка "Moon Boy" став літературним відкриттям для студентів Маріупольського державного…