Смертельно-блідий

місяць

заледенів над містом

у зібганій поставі,

читаючи молитву

поминальну.

Місто в облозі, а міста

НЕМАЄ.

Лиш стогін під завалами

ТЕАТРУ.

Залишився театр воєнних

дій,

але театру більш

НЕМАЄ.

Він пам‘ятником став,

став братською могилою

для тих сердець,

що перестали битись

в його обіймах кам‘яних

назавжди.

І не питайте,

де жорсткіше спати

в підвалах

чи на перинах хмар

пухових.

admin

Recent Posts

“Туманів тривожна печаль…”

* * *   Туманів тривoжна печаль                                          ховає від злих сторонніх очей наших облич                           воскових музей. …

2 дні ago

“На вернісажі тишини…”

Читає автор. Переклад на українську мову - Ольги Ільчук.

2 тижні ago

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

2 місяці ago