Ми тримаємо з тобою у обіймах мене
***
Ми тримаємо з тобою у обіймах мене. Яка
щаслива знахідка! Нарешті ми разом, утрьох,
нерозлучні й усіма забуті. Наші обійми – острів,
оточений звідусіль місячним сяйвом. Ми
беремо в руки цей ліхтар і йдемо по тихому
океану ночі у протилежному до сходу напрямку.
Recent Posts
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
“Крапля земної роси…”
*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
“Час став комом у горлі…”
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…