Categories: Етюди

Ми тримаємо з тобою у обіймах мене

***

Ми тримаємо з тобою у обіймах мене. Яка

щаслива знахідка! Нарешті ми разом, утрьох,

нерозлучні й усіма забуті. Наші обійми – острів,

оточений звідусіль місячним сяйвом. Ми

беремо в руки цей ліхтар і йдемо по тихому

океану ночі у протилежному до сходу напрямку.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

4 дні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

4 дні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

5 днів ago

“Чи можна втомитися від багатьох обставин, від монотонного й одноманітного життя…”

* * * Чи можна втомитися від багатьох обставин, від монотонного й одноманітного життя, звісно,…

2 тижні ago

“У кожного народу і у його країни є час підйому…”

* * * У кожного народу і у його країни є час підйому, зростання і…

1 місяць ago

Нове есе опубліковано на сайті

Сьогодні опубліковано оновлення у розділі сайта Твори/Есе. Нова робота автора присвячена сенсетивній темі втрати. Більше…

1 місяць ago