***
Ми тримаємо з тобою у обіймах мене. Яка
щаслива знахідка! Нарешті ми разом, утрьох,
нерозлучні й усіма забуті. Наші обійми – острів,
оточений звідусіль місячним сяйвом. Ми
беремо в руки цей ліхтар і йдемо по тихому
океану ночі у протилежному до сходу напрямку.
Із вчорашнього дня тло незламного ранку — на мольберті стоїть у мовчанні світанку. Не вважайте,…
Непізнаним будь, дорога — батіг, кого не вернути — того не відспівати. Життя — зал…
Четвертий рік — канікули війни безсмертної. На карті безсоння розсипані неначе ртуть — нічні чорнильні…
Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…