***
Пройшли поминальні дні
травневих дощів — сльози земних,
і прах загиблих на війні
небожителів.
За плечима — три роки страждань.
І як нам із цим жити —
вирішувати нам і тільки нам.
На початку було Слово
а тепер — слова, слова…
а слова, як люди, втомились.
Так буває.
Та все мине. Минеться й це.
А Україна?
Що Україна?
Вона буде відбудована —
неминуче й незворотно.
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…