***

Пройшли поминальні дні

травневих дощів — сльози земних,

і прах загиблих на війні

небожителів.

За плечима — три роки страждань.

І як нам із цим жити —

вирішувати нам і тільки нам.

На початку було Слово 

а тепер — слова, слова…

а слова, як люди, втомились.

Так буває.

Та все мине. Минеться й це.

А Україна?

Що Україна?

Вона буде відбудована —

неминуче й незворотно.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

5 днів ago

“Давай поділимо навпіл…”

* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…

5 днів ago

“Край неба, поля край…”

*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…

5 днів ago
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPTНовий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…

2 тижні ago

“Крапля земної роси…”

*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…

2 тижні ago