***
Пройшли поминальні дні
травневих дощів — сльози земних,
і прах загиблих на війні
небожителів.
За плечима — три роки страждань.
І як нам із цим жити —
вирішувати нам і тільки нам.
На початку було Слово
а тепер — слова, слова…
а слова, як люди, втомились.
Так буває.
Та все мине. Минеться й це.
А Україна?
Що Україна?
Вона буде відбудована —
неминуче й незворотно.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…