***
За барвистою ширмою літа
солнце згасає, мов мрія
розмита
і спалахи пам’яті
згадують сни, що згоріли
дотла.
У камері тиші, де мрії в облозі,
лежить їхній прах, як забутий листок.
А хмари пливуть над маковим полем,
немов чиясь пам’ять, немов чийсь виток.
Ось-ось задихнеться дощами повітря,
Й піде небеса рахувать
самота…
Це просто – осінь. І втрати
розквітли
в краплинах, де вічність
пливе крізь літа.
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …