***

Хто пояснить

мені,

чому ми всі –

живі і мертви –

опинились

під руїнами 

вічності.

А ж бо все так

добре починалось.

Було босоноге

дитинство

під наглядом 

до болі в очах

блакитного неба.

І була юність

з приливами

захвату,

і з білими

наливами весен.

Невже не тільки

я один чую,

як бʼється ночами

наше серце –

одне на всіх.

admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago