***
Хто пояснить
мені,
чому ми всі –
живі і мертви –
опинились
під руїнами
вічності.
А ж бо все так
добре починалось.
Було босоноге
дитинство
під наглядом
до болі в очах
блакитного неба.
І була юність
з приливами
захвату,
і з білими
наливами весен.
Невже не тільки
я один чую,
як бʼється ночами
наше серце –
одне на всіх.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…