***

Однокімнатні 

ночі.

Ось і стали

ми змужнілими.

Постаріли наші 

діти,

і світанки посивіли.

Наші душі 

труїть пліснява

багаторічної 

братньої дружби.

Пʼятий рік

ми в клітці смерті.

admin

Recent Posts

“Так і хочеться сказати пам’яті…”

* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…

7 днів ago

“У кожної країни є свій час…”

* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…

2 тижні ago

Дмитро Дроздовський про видання поеми «СТУС» у Glagoslav Publications

Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…

4 тижні ago

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

1 місяць ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

1 місяць ago