***

Однокімнатні 

ночі.

Ось і стали

ми змужнілими.

Постаріли наші 

діти,

і світанки посивіли.

Наші душі 

труїть пліснява

багаторічної 

братньої дружби.

Пʼятий рік

ми в клітці смерті.

admin

Recent Posts

ЛЮБОВ

Коли сонце в ляльковому театрі світанку виходить на сцену життя, з’являється хтось і дає можливість…

13 години ago

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

3 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

4 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

4 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago