* * *
Кирилиця піщинок
у годиннику пісочному
схожа
на бархани,
дюни,
кряжі
і навіть
на порвані
струни
скрипки,
на біль метафор
у скроневій частині
голови,
де тонуть золоті
рибки
в акваріумі метушні,
де сходяться мости
скляних амфор,
де не залишилося
і сліду,
на жаль,
від янгольського
духу,
де таргани порожнечі
грають євнухів,
за чутками,
і де Єгипетська марка,
зображуючи Ніл,
лягає вздовж
випаленої трави
подарунком.
Тут Мойсей
народ із рабства
виводив.
Переклад Інни Дукерт.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…