“Проповіді осінніх дощів нервові…”

* * *
Проповіді
осінніх дощів-
нервові,
немов спалахи
гніву –
блискавки
на обличчі неба.
ВІЙНА!
Щезни пропадом.
І листя –
мов лави
ополчення
роздають
жовті і червоні
ляпаси
нашим ворогам.
ВІЙНА!
Смерть
і спустошення –
ось твоя вотчина.
У гирлі зими
осінь прозора.
Бачиш –
у золотій клітці
місяця
співає канарейка,
і пісня її летить
уздовж
схилів і круч
не до ваших,
а до наших
Дніпровських
берегів.
admin

Recent Posts

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

2 дні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

2 дні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 дні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 дні ago

“Місто безумства і натхнення…”

*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…

1 тиждень ago

АПОФЕОЗ

Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…

2 тижні ago