Надія обирає тих,
хто вже перестав
її чекати.
Бо саме вони
здатні подарувати
її іншим.
Надія – не диво.
Вона – крок уперед!
Навіть коли невідомо
куди слід йти.
Вона – погляд угору,
навіть коли небо
завалене
чорними хмарами.
Вона- подих за двох,
коли комусь
не вистачило сил
дихати.
Надія не приходить
ззовні –
вона прокидається
в душі.
admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago