* * *
Колісниці
ангельських сліз
вже четвертий рік
котяться з вершини
наших сердец
на землю
багатостраждальну,
на мій народ
багатостраждальний.
І відлуння
невимовних слів,
мов дрібка солі
на вустах убитих,
відбивається
в наших душах
безсмертям
розлуки,
і вітер
вивертає
воскові
руки світанків,
і все тихіше
і тихіше
горять
поминальні
зоряні
свічі,
і час,
наче інквізитор,
не лікує
наших болів.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…