Авторський сайт Олександра Коротка

Слова бузкові –
що райські ку́щі,
і трунки терпіння –
гіркі з садів,
квітучіш
в помині,
й долоні чужі
вже гартують ножі,
й поготів
не тривке
життя
неприкаяне
в Судний
наш
День.
Ба, і тепер,
до болю
в лопатках
він цілить нам
в спини
потайки, крадьки,
збавляючи волі
і снів
мармеладних.
Я з них випадаю,
вмерзаю в крижину
падучу зорі,
і разом картину
на чорнім мольберті
ночі невинно
бентежать пахкі суцвіття
в карміннім конверті
щасливого літа.

Переклад українською: Петро Саворона