Слова бузкові –
що райські ку́щі,
і трунки терпіння –
гіркі з садів,
квітучіш
в помині,
й долоні чужі
вже гартують ножі,
й поготів
не тривке
життя
неприкаяне
в Судний
наш
День.
Ба, і тепер,
до болю
в лопатках
він цілить нам
в спини
потайки, крадьки,
збавляючи волі
і снів
мармеладних.
Я з них випадаю,
вмерзаю в крижину
падучу зорі,
і разом картину
на чорнім мольберті
ночі невинно
бентежать пахкі суцвіття
в карміннім конверті
щасливого літа.
Переклад українською: Петро Саворона
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …