***
Мамо, твої очі
обвуглені від сліз,
вони подібні
до руїн
життєвого світла,
і кровоточать
твої рани,
коли босими,
слабкими ногами
йдеш ти
за горизонт
по битому склу
світанку,
по полю,
по стерні.
Ще до сина
далеко —
він спить в іншому
краю
безсмертним,
самотнім сном
і жде, коли його
обіймеш ти
своїми теплими
руками.
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…