* * *
Піднебесної самотній
сон,
холоне в жилах світанку
незаможних
ангелів біла кров,
аплодує
душа наших гірких
зізнань
у самому серці війни
в апогеї розлуки
зі світом довгого,
безсмертного кохання.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…