* * *
Піднебесної самотній
сон,
холоне в жилах світанку
незаможних
ангелів біла кров,
аплодує
душа наших гірких
зізнань
у самому серці війни
в апогеї розлуки
зі світом довгого,
безсмертного кохання.
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…