* * *
Піднебесної самотній
сон,
холоне в жилах світанку
незаможних
ангелів біла кров,
аплодує
душа наших гірких
зізнань
у самому серці війни
в апогеї розлуки
зі світом довгого,
безсмертного кохання.
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…