Categories: ЕсеТвори

“Коли ми говоримо про життя і про смерть…”

* * *
Коли ми говоримо про життя і про смерть, то важко заперечувати те, що коли ми є, смерті немає.
І навпаки, коли є смерть, нас немає.
Усе чудово, і турбуватися начебто нема про що, раз ми з нею ніколи не зустрінемося.
І все було б нічого, якби не Війна…
Тепер усе інакше. Ось і зустрілися ми зі смертю.
Хтось скаже, але це ж не твоя смерть.
Але від цього ще болючіше, коли по всій нашій багатостраждальній землі колишуться на вітрі жовто-блакитні прапори.
Вони немов метроном відбивають у такт серцебиття наших загиблих воїнів.
admin

Recent Posts

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

2 дні ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

3 дні ago

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

2 тижні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

2 тижні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

2 тижні ago