Categories: ЕсеТвори

“Коли ми говоримо про життя і про смерть…”

* * *
Коли ми говоримо про життя і про смерть, то важко заперечувати те, що коли ми є, смерті немає.
І навпаки, коли є смерть, нас немає.
Усе чудово, і турбуватися начебто нема про що, раз ми з нею ніколи не зустрінемося.
І все було б нічого, якби не Війна…
Тепер усе інакше. Ось і зустрілися ми зі смертю.
Хтось скаже, але це ж не твоя смерть.
Але від цього ще болючіше, коли по всій нашій багатостраждальній землі колишуться на вітрі жовто-блакитні прапори.
Вони немов метроном відбивають у такт серцебиття наших загиблих воїнів.
admin

Recent Posts

“Проповіді осінніх дощів нервові…”

* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…

2 тижні ago

НАДІЯ

Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…

2 тижні ago

Гімн України

Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua

3 тижні ago

“Колісниці ангельських сліз…”

* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…

4 тижні ago

“Слова бузкові…”

Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…

1 місяць ago