Categories: ЕсеТвори

“Коли ми говоримо про життя і про смерть…”

* * *
Коли ми говоримо про життя і про смерть, то важко заперечувати те, що коли ми є, смерті немає.
І навпаки, коли є смерть, нас немає.
Усе чудово, і турбуватися начебто нема про що, раз ми з нею ніколи не зустрінемося.
І все було б нічого, якби не Війна…
Тепер усе інакше. Ось і зустрілися ми зі смертю.
Хтось скаже, але це ж не твоя смерть.
Але від цього ще болючіше, коли по всій нашій багатостраждальній землі колишуться на вітрі жовто-блакитні прапори.
Вони немов метроном відбивають у такт серцебиття наших загиблих воїнів.
admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago