Categories: ЕсеТвори

“Коли ми говоримо про життя і про смерть…”

* * *
Коли ми говоримо про життя і про смерть, то важко заперечувати те, що коли ми є, смерті немає.
І навпаки, коли є смерть, нас немає.
Усе чудово, і турбуватися начебто нема про що, раз ми з нею ніколи не зустрінемося.
І все було б нічого, якби не Війна…
Тепер усе інакше. Ось і зустрілися ми зі смертю.
Хтось скаже, але це ж не твоя смерть.
Але від цього ще болючіше, коли по всій нашій багатостраждальній землі колишуться на вітрі жовто-блакитні прапори.
Вони немов метроном відбивають у такт серцебиття наших загиблих воїнів.
admin

Recent Posts

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

1 тиждень ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

1 тиждень ago

РЕКВІЄМ

Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене  від наших болів  і страждань.   Що з…

1 тиждень ago

“Казино війни…”

*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…

2 тижні ago

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 місяць ago