Categories: Етюди

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

***

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.

Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,

нагадує щасливу пору. Де вона? Невже

заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,

і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,

понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,

і відволожені сірники чекатимуть свого часу

й зігріють серце червоним теплом.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

1 тиждень ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

1 тиждень ago

РЕКВІЄМ

Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене  від наших болів  і страждань.   Що з…

1 тиждень ago

“Казино війни…”

*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…

2 тижні ago

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 місяць ago