Categories: Етюди

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

***

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.

Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,

нагадує щасливу пору. Де вона? Невже

заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,

і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,

понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,

і відволожені сірники чекатимуть свого часу

й зігріють серце червоним теплом.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“Туманів тривожна печаль…”

* * *   Туманів тривoжна печаль                                          ховає від злих сторонніх очей наших облич                           воскових музей. …

2 дні ago

“На вернісажі тишини…”

Читає автор. Переклад на українську мову - Ольги Ільчук.

2 тижні ago

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

2 місяці ago