Categories: Етюди

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

***

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.

Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,

нагадує щасливу пору. Де вона? Невже

заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,

і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,

понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,

і відволожені сірники чекатимуть свого часу

й зігріють серце червоним теплом.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

1 тиждень ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

1 тиждень ago

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

3 тижні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

3 тижні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

3 тижні ago