***
Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.
Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,
нагадує щасливу пору. Де вона? Невже
заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,
і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,
понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,
і відволожені сірники чекатимуть свого часу
й зігріють серце червоним теплом.
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…
У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…