***
Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.
Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,
нагадує щасливу пору. Де вона? Невже
заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,
і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,
понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,
і відволожені сірники чекатимуть свого часу
й зігріють серце червоним теплом.
«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…
В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…