Categories: Етюди

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

***

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.

Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,

нагадує щасливу пору. Де вона? Невже

заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,

і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,

понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,

і відволожені сірники чекатимуть свого часу

й зігріють серце червоним теплом.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

2 дні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

2 тижні ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

3 тижні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

3 тижні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 тижні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 тижні ago