Categories: Етюди

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

***

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає.

Літо, схоже на тінь від сонячного годинника,

нагадує щасливу пору. Де вона? Невже

заховалася у сірниковій коробці? Відкрий її,

і дні, наче колоди, що сплавляють річкою,

понесуть тебе у минуле, до рідних берегів,

і відволожені сірники чекатимуть свого часу

й зігріють серце червоним теплом.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 дні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 дні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

2 тижні ago

“Зніміть з неба декорацію сонця…”

*** Зніміть з неба декорацію  сонця над нашою  війною. Розкрийте  вени нічних сирен, тривогою виснажених.…

2 тижні ago

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

2 місяці ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

2 місяці ago