Авторський сайт Олександра Коротка

Кар’єра, успіх, Нобелівська премія. Про кого чи про що це я? Невже життя схоже на шахову гру? І люди — ті ж постаті різної гідності та калібру? Але в цій грі тільки пішка, подібно до Попелюшки, може стати королевою. І пішка, і королева, і, найдивовижніше, душа — жіночого роду. Що це, випадковість, збіг? Ну що ви, у цій земній обителі випадковостей і збігів не буває. Якщо є Всевишній — вірніше жодного «якщо», — то є і задум, і конкретний план улаштування нашого життя. Виходить, Творець так вирішив. І — крапка, а може, три крапки як натяк на таємницю, ключі від якої Він нам не вручив.

Отже, про душу. І не просто про душу, а про душу поета Метерлінка, яка стала королевою. Метерлінк — містик. Протягом усього свого життя він вів діалог із душею, вірніше, його душа говорила його голосом і ділилася з нами його трансцендентними сподіваннями та сумнівами. Він змушував себе бути щасливим, і він був.

Метерлінк не здогадувався — він знав, як влаштовано неземне життя. Звідки? Йому це було дано з небес. Тому він так легко обходився з такою категорією, як смерть. Він не тільки її не боявся, він її приймав, розуміючи, що це перехід, а може, навіть сходження в духовні сфери, куди душа повертається до себе додому, до свого джерела — Творця.

Метерлінк, немов розпечений вулкан, викидав зі своєї душі вогненну лаву натхнення. Магнетизм його образів заворожує. Його твори можна порівняти з великими музичними формами, його оркестр перебуває не в оркестровій ямі, а високо — у духовному світі, сам маестро стоїть за диригентським пультом хмар і наповнює земне життя Б-жественними звуками долі.