Сонце зими –
ніжне
й безпристрасне,
відчужене
від наших болів
і страждань.
Що з тобою
Сонце?
Коли прийде
час весни,
ніхто тобі
не пробачить
ролі
споглядача
у цій війні.
Пам’ять
і гнів народу –
найстрашніше,
що живе
в серцях і душах
тих, хто вижив
у цій
Війні.
«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…
В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…