Сонце зими –

ніжне

й безпристрасне,

відчужене 

від наших болів 

і страждань.

 

Що з тобою 

Сонце?

 

Коли прийде

час весни,

ніхто тобі

не пробачить

ролі

споглядача

у цій війні.

 

Пам’ять

і гнів народу –

найстрашніше,

що живе

в серцях і душах

тих, хто вижив

у цій

Війні.

admin

Recent Posts

“Час, яким він є…”

* * * Час, яким він є. Слова-мурашки, наче брижі на воді, стовбурчаться, копошаться в…

1 тиждень ago

Літературно-мистецький вечір, присвячений виходу поеми Олександра Коротка “СТУС”, Київ, липень 2026

Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…

1 місяць ago

«Стус» Олександра Коротка тепер можна послухати англійською на Storytel

Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…

1 місяць ago

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

2 місяці ago

“СТУС”

[/audio]

2 місяці ago