Сонце зими –
ніжне
й безпристрасне,
відчужене
від наших болів
і страждань.
Що з тобою
Сонце?
Коли прийде
час весни,
ніхто тобі
не пробачить
ролі
споглядача
у цій війні.
Пам’ять
і гнів народу –
найстрашніше,
що живе
в серцях і душах
тих, хто вижив
у цій
Війні.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…