Сонце зими –
ніжне
й безпристрасне,
відчужене
від наших болів
і страждань.
Що з тобою
Сонце?
Коли прийде
час весни,
ніхто тобі
не пробачить
ролі
споглядача
у цій війні.
Пам’ять
і гнів народу –
найстрашніше,
що живе
в серцях і душах
тих, хто вижив
у цій
Війні.
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…
У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…