“Відроджуйтесь, люди…”

* * *

Відроджуйтесь,

люди,

для любові земної 

і країни моєї.

 

Повертайтесь люди.

 

Стогнуть будні зими

від пожеж 

і ночей невгамовних.

 

Немає

нічиєї сторони –

це наша земля,

холоне кров

у наших жилах.

 

Відчуваю вічності

подих.

Підіймаються янголи 

і спускаються янголи,

залишаючи слід

в наших душах.

 

Отже,

ми не самі.

admin

Recent Posts

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

2 дні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

2 тижні ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

3 тижні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

3 тижні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 тижні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 тижні ago