“Казино війни…”

***

Казино

війни.

З-за спини,

вдалині

маячить

горизонт,

схожий

на картини

шаленого

Далі.

Дивись –

тут

усе про нас.

Не в пізній

і не в ранній

час,

а саме в раз.

Крупʼє

землі

крутить

пекельну

рулетку

і випадає

навмання –

то чорна,

то червона

вдача,

і ми вже

не розуміємо,

якого

вона кольору.

І зорі

нам кричать:

беріть

у життя

решту,

і чекайте,

коли

в нічному

купе

доїдете

до станції

світанку.

admin

Recent Posts

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

2 дні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

2 тижні ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

3 тижні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

3 тижні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 тижні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 тижні ago