… А ми йшли
по спадаючому колу
зникаючих подій
і чудилося мені,
що стає нас
з часом менше
нуля.
І контури полонених
думок,
як кола на воді
зникали на очах
останніх
молитовних днів.
І коли нас залишилося
тільки двоє,
наші обличчя стали схожі
на обличчя Адама і Єви.
І Голос сказав: “Біжіть
і не озирайтеся.”
Але вже було пізно.
Коло замкнулося.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у ПольщіПоетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…

20 години ago

Батьківщина кохання

Читає автор.

20 години ago

“За барвистою ширмою літа…”

*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті  згадують сни,…

1 тиждень ago

“Безсоння кохання…”

*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний  дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…

1 тиждень ago