… А ми йшли
по спадаючому колу
зникаючих подій
і чудилося мені,
що стає нас
з часом менше
нуля.
І контури полонених
думок,
як кола на воді
зникали на очах
останніх
молитовних днів.
І коли нас залишилося
тільки двоє,
наші обличчя стали схожі
на обличчя Адама і Єви.
І Голос сказав: “Біжіть
і не озирайтеся.”
Але вже було пізно.
Коло замкнулося.
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…