… А ми йшли
по спадаючому колу
зникаючих подій
і чудилося мені,
що стає нас
з часом менше
нуля.
І контури полонених
думок,
як кола на воді
зникали на очах
останніх
молитовних днів.
І коли нас залишилося
тільки двоє,
наші обличчя стали схожі
на обличчя Адама і Єви.
І Голос сказав: “Біжіть
і не озирайтеся.”
Але вже було пізно.
Коло замкнулося.
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…
У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…