Categories: Новини

Олександр Коротко опублікував відгук про вірш поетеси Лейли Дмитрієвої

На своїй сторінці у Facebook Олександр Коротко опублікував відгук на вірш поетеси Лейли Дмитрієвої. 

Ось, що написав автор: 

“Хочу поділитися з вами віршем, який я щойно прочитав на сторінці поетеси Лейли Дмитрієвої, і тим враженням, яке він справив на мене. Я був не просто здивований, я був приголомшений. Перед тим як показати вам цей вірш я наведу вам кілька рядків, які я залишив у коментарі у Лейли під цим віршем.

“… Наче сестри милосердя,
Стояли темні двори.”

Я переконаний, що під цими двома рядками, не просто із задоволенням, а з гордістю підписався б кожен великий поет. А таких рядків у вас хоч греблю гати. Ви геніально марнотратні.
І ще, коли я читаю вашу поезію, то ніяк не зрозумію, яке століття надворі.

* * *

Ніби пливли ми в безмовності
По тротуарах міських,
Невидимі палили нас блискавки,
А сніг був білим і сирим.
Наче сестри милосердя,
Стояли темні двори.
Дерева – армією порятунку,
Кивали нам, поки ми йшли.
Наче невидимок часу,
Нас винесло хвилею вибуховою,
Туди, де іржаві рослини,
І нафта живиться землею.
По зебрі, олійними фарбами,
Ми це місто впізнаємо –
Що воно гордовите і неласкаве,
І те, що ми ще живемо.
Минуло сто років, сто років розтануло,
Як танула б уся Антарктика,
Корсет залізний з околиці –
Кругом дикунство і практика.
Тут наливають, там чекають жінок,
Яких видно з дороги,
У своїх коротких хакі-френчах,
У кашкетах, у чоботях і в боді…
З тобою ми переглянулися
І завернули на захід сонця –
Там над річкою воно тягнулося,
Лимонно-червоною, слизькою кулею.
І одразу стало фіолетово,
Наче ми потрапили в сад,
І в снігових грудках гнулися гілки всі,
І час рухався назад.
Марнотрати тимчасової обителі,
По льоду пускалися в entrechat,
Не балерини, але – любителі,
Витончено падали в сніги,
П’янчуги слідом нам озиралися,
Сміялися мерзенно – ну й що?
Ми все одно собою залишимося,
Смішні дівчатка в розстебнутих пальто!

admin

Recent Posts

Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…

18 години ago

“Крапля земної роси…”

*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…

20 години ago

Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка

Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…

1 тиждень ago

“Час став комом у горлі…”

*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…

1 тиждень ago

Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка

Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…

2 тижні ago